Раннє християнство часів пізнього Риму

Початок

Початки християнства слід шукати в Державі Селевкідів, приблизно з 160 року до н. е. Саме там виникли перші релігійні течії, що поєднували елліністичні ідеї з місцевими віруваннями. Згодом ці рухи поширилися та сформувалися як самостійна релігійна традиція.

Важливо розуміти, що юдаїзм у той час був не лише релігією, а й державною, системоутворюючою ідеологією, яка функціонувала за підтримки римської адміністрації. У різні періоди Рим по-різному впливав на розвиток цих процесів, але загалом релігійна сфера була тісно пов’язана з політикою.

Картина зображує події, пов'язані з юдейським повстанням проти Антіоха IV:устиски віри зі сторони чоловіка в елліністичному одязі,як символ Селівкідії

Римська Юдея

У Римській Юдеї співіснували та протистояли одна одній дві ключові системи: римська модель зі свободою віросповідання та юдейська, що базувалася на суворому монотеїзмі.

Додатково, у регіоні були присутні й численні впливи з Єгипту, Месопотамії та інших культур, а також різноманітні культи, релігійні течії та містичні практики. Це створювало складне духовне середовище, у якому різні уявлення про світ, мораль і владу постійно зіштовхувалися.

У таких умовах люди нерідко сприймали навколишню дійсність через призму релігійних очікувань. Реальні суспільні та матеріальні проблеми часто осмислювалися як прояви духовної кризи або божественного задуму.

Станом приблизно на І століття до н. е. ситуація загострюється: з’являються апокаліптичні настрої та очікування приходу месії, який звільнить Юдею від римського панування. Юдейська традиція формує уявлення про майбутнього визволителя, що відновить справедливість і Божий порядок.

На цьому тлі виникають антиіудейські та антиримські настрої, які згодом переростають у соціальні конфлікти. Релігійні ідеї стають основою політичної боротьби, а численні рухи та секти починають змагатися за вплив на народ. Саме в такому середовищі поступово формується ґрунт для появи християнства.

Постать Ісуса Христа та вплив вчення на людей

Християнство вривається з того, що перш за все вступає в конфлікт з юдеями, говорячи про смирення, а, особливо, коли це стосується ідентифікації "міжнародного" характеру(розділення на юдеїв,греків та римлян), що викликає дисонанс у середовищі,особливо,в якому привязана релігія до народу. Більше того, Христос говорив, що душі і жінки, і чоловіка рівнозначні,а з того моменту це означало,що жінка не вторична відносно чоловіка. Не типовим є те,що у християнстві Бог тебе любить да так,що готовий відправити на вірну смерть єдиного свого Сина. Для порівняння:

Грецькі боги карають за зухвалість,опікуються окремими героями.Люди потрібні для розваг.

Римські боги люблять правильні ритуали,а не людей за фактом їх народження.

 Це означало:маленька організація,що допомагає одне одному,переживає різноманітні утиски зі сторони держави та місцевих нехристиян,де ти можеш стати не вразливий до смерті.

Поширення та життя ранніх християн

Ви ховаєтесь,ви мовчите про свою релігію,але з'являється потреба у поширюванні своєї релігії; ви запрошуєте своїх друзів,даєте їм хліб,вино. І ось так,смакуючи плоть та кров Христа,ви мрійливо,на відстані витянутої руки,об'єднуєтеся в філософській розмові. Для таких заходів використовували катакомби,де по нині зберігаються різні написи та малюнки.

Що цікаво,християнство дуже швидко поширювалося завдяки великим містам,особливо портовим,бо там легше була концентрація різноманітних знедоланих,бідних та рабів.

Чим темніше,тим раніше з'явилося

Ієрархії не було:усі рівні. На той момент було просто немислимо мати ієрархію,коли твоя релігія говорить про рівність.

У катакомбах часто знаходять зображення риби. Чому ж риби?Бо якщо перевести цей акронім з грецької,то вийде "Ісус Христос, Син Божий,Спаситель"

той самий ІХТУС

Члени громад організовували зібрання заради молитов,читання Біблії,навчання та лікарні. Не гребували роздавати грошей,їжу, воду,одяг для тих,хто потребує. Така система "своїх",що не ділить на бідних та багатих, створювала місця,де ти міг заночювати, лікуватися,бути серед своїх.

Криза Риму

II-III ст.

Пауперизація,величезна інфляція(через великі армії,зменшення відсотку срібла в монетах),часті громадянські війни,варвари(гоги і магоги) просто готували землю до того,щоб кожен ставав християнином,бо саме такі невеликі суспільства допомагали у скрутних ситуаціях.

У той самий момент, з римських уявлень, християни підривали стабільність Імперії. Їх нищать,їх гонять,але в результаті усі погоничи закінчували насильницькою смертю, за роки:

Деніцій - загинув у бою з готами. Впровадник загальноімперських гонінь.

Валеріан - помер у полоні після жорстоких гонінь та страт єпископів.

Хоч не всі гонителі помирали суворо,але це створювало образ кари Божої,як тої,що була у єгиптян.

Такіж самі настрої повернулися проти християн: Діолектіан ,за допомогою Casus Belli проти християн доводив,що через неповагу до старих богів, сталася криза. У результаті сталося так, що тортурувати людей почали різноманітними способами. Опис життя цих людей започаткувало такий жанр,як "Житія святих",що живе й понині.

Чому ж вони не зникнули?

1.Устрій християн пропонував єднання усім разом у громади проти несприятливих умов.

2.Поява у багатонародній,багатомовній імперії.Запит на щось таке,що не буде сварити людей одне між одним був високим та втілення його було унікальним.

3. Проголошення рівності муж Богом,людьми,чоловіком,жінкою.

4.Пояснення світового буття: звідки береться зло,добро.