Українські мотиви Бетховена. Як Андрій Розумовський вплинув на творчість композитора

Йоганн Баптист Лампі Молодший — “Портрет Андрія Розумовського”, 1810

Не так давно, на початку грудня, Людвігу ван Бетховену виповнилося 255 років, і вже понад два століття його геніальна творчість впливає на покоління від XVIII віку до наших днів. Багато хто з нас чудово знайомий із його п'ятою і шостою симфонією, проте мало хто знає, що ці знамениті композиції були присвячені видатному українцю, меценату, нащадку гетьмана Кирила Розумовського Андрію Кириловичу Розумовському.

Андрій Розумовський був не тільки щедрим меценатом для Бетховена, але й вірним другом, стосунки з яким композитор високо цінував. Важливо, що на час їхнього приятелювання припадає один із найбільш драматичних моментів у житті Бетховена поступова втрата слуху, яку він намагався приховати від оточення. Знайомство Розумовського з Бетховеном відбулося на початку ХIX століття у Відні, який того часу був справжньою культурною столицею Європи– містом, що стало домом для великих імен музики та мистецтва, таких, як Йозеф Гайдн та Амадей Моцарт. Андрій Кирилович, проживаючи в Відні, активно сприяв розвитку культури. У своєму маєтку він створив картинну галерею та зібрав колекцію скульптур, а також організував музичний салон, який став місцем зустрічей найвідоміших композиторів того часу. Усе це свідчило про глибоку любов до мистецтва і бажання підтримувати таланти того часу, серед яких Бетховен був чи не найвизначнішим.

Саме Андрій Розумовський прищепив Бетховену свою любов до квартетів, і саме на його замовлення було створено струнні квартети №7, 8 і 9, до яких композитор долучив мелодії українських народних пісень – “Ой надворі метелиця” та “Від Києва до Лубен насіяла конопель”. Згодом вони увійшли у збірку Бетховенських творів під назвою “квартети Розумовського”. Для утвердження цього напрямку Андрій у 1808 році створив перший професійний струнний квартет у Європі із постійним складом, в репертуарі якого були всі новинки Бетховена.

Загалом, композитор неодноразово у своїх роботах використовував українські мотиви, адже досить часто користувався нотною бібліотекою Розумовського, досліджуючи як твори українських композиторів, так і народні пісні. Зокрема, пісню козака харківського полку Семена Климовського “Їхав козак за Дунай” він використав у збірці “Пісні різних народів” та навіть створив дві варіації обробки цієї пісні, що набула слави у всьому світі. А соната №8 для скрипки та фортепіано і перша частина сонати №16 містить мотиви українського танцю “Козачок”. Навіть стіл відомого композитора було складно уявити без двох статуеток у вигляді українського козака на коні, які виконували функцію прес-пап’є та зараз знаходяться в будинку-музеї Бетховена в Бонні.

На жаль, меценатська діяльність Розумовського припинилася після трагічної пожежі, що спалахнула в його маєтку в новорічну ніч 1815 року. Під час цієї катастрофи він втратив значну частину свого статку, відновити який уже не вдалося. Однак, незважаючи на це, їхня дружба з Бетховеном залишалася непорушною до кінця їхніх днів. Композитор помер у 1827 році, а Андрій Кирилович пережив його ще на 9 років